Стаття для аналізу на практичне заняття №4

Стаття для аналізу на практичне заняття №4

О. С. Куцевська, ДЗ «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка» ПІДГОТОВКА МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ ДО РОБОТИ НАД АРХІТЕКТОНІКОЮ ТА РЕЖИСУРОЮ ДИТЯЧИХ ВИДАНЬ

 

Людина починає формувати свій кругозір та власне сприйняття світу з дитинства. Більш за все на неї впливають етапи дошкільного виховання, де вона отримує найпростіші знання про навколишній світ та молодший шкільний вік, де закладається фундамент знань з усіх галузей та формується безпосередньо чітке уявлення дитини про те, що вона є частиною суспільства, його вагомою одиницею, яка, власне, й формує це суспільство.

Культура книги формує рівень книжкової культури малечі, її ставлення до читання, вміння повноцінно використовувати отримані знання. З дитинства книга закладає ґрунтовні основні знання, що згодом переростуть у більш конкретні й детальні. Якщо дитина використовуватиме книжки лише з високою видавничою культурою, то вона виросте не лише вимогливим читачем, але й розвиненою особистістю, яка потребуватиме подальшого розвитку за допомогою книжок.

Дитина у віці 6−8 років не може сама зорієнтуватись у виборі літератури для читання. Тут на допомогу повинні прийти батьки, вчителі й самі видавці, які формують видавничу продукцію для всього населення. Не розуміючи психологію цієї вікової категорії, її внутрішні та зовнішні відмінності від більш дорослих реципієнтів, можна розробити хибну концепцію, згодом створити не досконале видання. Це може призвести до негативних наслідків, які вплинуть на подальший розвиток особистості й суспільства в цілому. Тому, багато вчителів та вихователів намагаються спочатку зрозуміти дитину та її потреби на даному етапі, а потім вже виховувати її та навчати. Редактор, який спеціалізується випуску дитячої літератури, не має можливості поспілкуватися з потенційним читачем і зрозуміти його психологію. Це є проблемою при створенні якісного видання, адже не знаючи свого реципієнта практично неможливо відтворити такий матеріал, що відповідав би його потребам, ‒ усе зазначене вище й розкриває актуальність нашої теми.

У розвідці ми вирішили розглянути психологічні й ілюстраційні аспекти створення дитячих видань та на їх основі розробити власні критерії найбільш поширених помилок, яких припускаються видавці цієї категорії літератури.

Метою статті є аналіз впливу архітектоніки та режисури видання на соціалізацію дітей молодшого шкільного віку. Поставлена мета реалізується в таких завданнях: дослідити перцепцію впливу художнього оформлення видання на розвиток дитини; розглянути редакторські особливості створення книжок для дітей; розробити власні критерії створення книжок для дітей.

 Книги для цієї вікової групи призначені для учнів 1 – 4 класів. Але серед цих дітей потрібно виділити дві підгрупи: школярі 1 – 2 класів, які лише оволодівають самостійним читанням, і учні 3 – 4 класів, які читають дещо побіжно.

 Переважна більшість вимог, відмічені раніше і характерні для дошкільної книги, залишаються такими й для книг молодшого шкільного віку. Важливими залишаються й ігрові моменти в психології дитини, які не так активно впливають на конструкцію книги, проте зберігають своє значення для побудови ілюстрацій. Не настільки яскраво проявляються такі якості дитячої психології, як антропоморфізм і анімізм, єдність сприйняття казкового і реального світу, конкретність сприйняття, але вони залишаються важливими і впливають на творчі установки для художника, особливо під час його роботи над книгами для молодших школярів першої підгрупи.

«Дітей дошкільного та молодшого шкільного віку характеризує „рольове” ставлення до дійсності, до книги зокрема. Вони цілком перевтілюються в героїв книги, повністю віддаючись тому, що сприймають, переживаючи за персонажів, як за себе. Тому дитині особливо цікаво бачити на ілюстраціях у книзі хлоп’ят свого віку» [7].

Особливість психічного розвитку дітей цього вік полягає в практичному, дієвому характері ставлення до дійсності, вони яскраво співпереживають події, активно реагують на те, що відбувається. Тому емоційне начало має бути присутнім в ілюстраціях, в оформленні книги, хоча варто зазначити, що ця якість ілюстрацій важлива для читачів різної вікової категорії.

 Емоційне ставлення до зображуваного передбачає і прагнення висловити в ілюстрації особливі й несподівані якості того, що зображується, що робить ілюстрацію жвавою, активною, дивовижною для читача-глядача. «Незвичайність» зображення пов’язується не стільки з оригінальністю, скільки з відхиленням від сформованої у свідомості читача «банальної» норми.

 «Літературний текст у книгах для школярів молодших класів починає відігравати чи не найважливішу роль. У цих книгах кегль шрифту дещо зменшується (12 – 10 пт.), але він залишається в рамках найбільшої легкості читання для дітей. Рядок стає коротшим. Формати книг – від настільного до портативного виду (60 × 90/16, 70 × 90/16, 60 × 84/16, 84 × 108/32 та ін.)» [9].

Фактор обмеження обсягу книги через труднощі читання дитини в цьому віці втрачає своє значення. Тепер навпаки, молодші школярі люблять «товсті» книги, що обіцяють тривалий, багатоплановий розвиток сюжету.

В умовах збільшення питомої ваги тексту в книзі для молодших школярів ілюстрації свого головного положення не втрачають. Навпаки, зростання складності змісту книги змушує художника розкривати все різноманіття взаємозв’язків зображення і тексту як в розкритті смислової структури книги, так і в передачі емоційних станів. Усе це зумовлює і більш складне композиційне рішення образотворчого матеріалу.

Школярі молодших класів уже мають уявлення про нескладні явища життя та прості речі, тому малюнки в книгах прості, мають пізнавальне значення, переходять поступово до форм більш складного змісту, тлумачення змісту в книгах може носити частково метафоричний або символічний характер. «У цьому віці велике значення має розповідь як в ілюстраціях, так і в тексті. Ілюстрації, з одного боку, не повинні буквально розкривати зміст книги, з іншого боку, повинні доповнювати оповідь різними подробицями, деталями, яких немає в тексті» [8].

«Рольове» ставлення дитини до дійсності змушує художника прагнути до того, щоб герої книг були близькі читачам за віком, своїм прагненням та ін. Яскравим прикладом у цьому сенс є творчість художника О. Пахомова. Героями його ілюстрацій завжди були діти, він створив і розвинув новий тип ілюстрованого видання для дітей – книги про дітей для маленьких дітей.

Цікавість як необхідна умова підвищення інтересу дитини до книги може бути досягнута найрізноманітнішими засобами оформлення та ілюстрування. «Важливий, наприклад, „початок” книги – її обкладинка, титул, перші сторінки – як вони вводять у тему книги, у її емоційний настрій. При конструюванні книги художнику необхідно виразно будувати зовнішнє оформлення, зміст книги, її анотацію, тобто ті елементи, які, розкриваючи зміст, можуть зацікавити читача» [6, с. 71].

Залучити дитину, зацікавити її можна проблемною побудовою ілюстрацій, тобто такою, що незвично ставить задачу та висуває шляхи її вирішення. Це можуть бути введення в оформлення, в ілюстрації «непояснених» моментів, інтригуючи читача, використання загадкових малюнків, фотографій та ін.

Багато дитячих книг будуються за принципом загадок, використовуючи різноманітні «відгадайки». У загадці світ відкривається несподівано та порізному – іноді жартівливо, іноді піднесено. У «загадкових» малюнках при уважному розгляді полягає відповідь.

 Книжки-загадки можуть будуватися й на основі фотокарток. Перед дитиною ці видання ставлять різні завдання: визначити, наприклад, що зображено (предмети сфотографовано в найнесподіваніших ракурсах); здогадатись, чому так відбувається (відповідь вийде з зіставлення декількох знімків) та ін. Текст, підписи до ілюстрацій у книжках-загадках ставляться в такій формі, що в самому питанні часто полягає частина відповіді, або власне «загадковість» ілюстрацій визначається текстом.

Роль кольору в оформленні та ілюструванні книг для молодших школярів дещо змінюється. «У міру дорослішання діти все менше люблю і цінують яскраві, відкриті кольори, які „прикрашають” натуру. Реалізм зображення стає все більш важливим для юних читачів. Те ж саме можна сказати й про форму зображуваних предметів» [4, с. 320].

Разом з тим, реалістичність підходу до зображуваних предметів і явищ повинна поєднуватися з творчим відношенням художника до ілюструваня книги, що розвиває в дитині фантазію, творчу ініціативу, змушує його активно включатися в роботу з книгою. Саме такий підхід характерний для кращих радянських художників, що працюють з книгою для молодших школярі (С. Алімов, Г. Макавеєва, Г. Нікольський, М. Устинов, М. Чарушин та ін.).

 Сформульовані вище вимоги до оформлення та ілюстрування книг для дошкільнят та школярів початкових класів служать об’єктивними передумовами, що визначають специфіку роботи художника з книгою, є основою методики проектування книг для цієї вікової аудиторії. «Тексти книг для дітей набирають, як правило, шрифтами великих кеглів – 16, 14, 12, які вимагають довгого рядка, що є не дуже зручним для повільного читання дитини на початковій стадії процесу читання. Смуга набору, „завантажена” дрібним кеглем, недопустима в дитячій книзі – читати її важко, об’єм тексту відразу психологічно відлякує реципієнта від читання. Складність засвоєння текстового матеріалу дитиною обумовлює, з одного боку, необхідність зменшення текстового обсягу книжок, з іншого – рясне ілюстрування видання. Увага дитини має залучатися до кожного кроку розповіді. Ілюстрації зазвичай невідступно слідують за текстовим блоком і нерозривно пов’язуються з ним» [3, с. 48].

При проектуванні дитячого видання продуманий вибір таких параметрів як, кегль, гарнітура, насиченість, написання шрифтів, інтерліньяж є надзвичайно важливим – як з боку функціонального, так і з боку естетичного. Дитина, що лише починає опановувати науку читання, що читає поволі і невпевнено, не повинна мати труднощі з розрізненням окремих шрифтових знаків. Тому у виданнях для читачів-початківців доцільно використовувати такі гарнітури шрифтів, які завдяки своїм графічним ознакам – стилю, ритму, пропорціям – робили б текст максимально читабельним. Малюк не повинен зустрічати труднощі в розпізнаванні літер або їх розташуванні.

«Важливим моментом у виборі гарнітурі шрифту є спосіб написання літер. Не завжди виправданим у виданнях для дітей є використання в основному тексті заголовкового чи капітельного шрифту. Не слід зневажати й насиченістю гарнітури, бо надмірне використання жирного та напівжирного графічного оформлення. У дитячих виданнях будь-які виділення чітко встановлюються стандартом. Так, у виданнях для дітей до 10 років, частина тексту може бути виокремлена шрифтом іншого накреслення вічка, рисованим шрифтом, фарбами інших кольорів. Найчастіше це – напівжирне накреслення шрифту основного тексту, або курсивного накреслення основного тексту зі збільшенням кеглю на 2 п. Висота літер рисованого шрифту у виданні для дітей до 5 років не може бути меншою за 20 п. зі збільшенням інтерліньяжу до 6п.» [5, с. 81].

Декоративні, графічні чи мальовані гарнітури у виданнях для дітей до 5 років мають бути великого розміру – не менше 16 п., до 10 років – не менше 14 п., причому для поліпшення сприйняття бажано збільшувати інтерліньяж не менше ніж на 6 п. Основний текст на кольоровому фоні або на кольорових ілюстраціях у виданнях для дітей до 5 років має бути відтворений шрифтом рубаної гарнітури світлого широкого прямого накреслення кеглем не менше 20 п. ємністю не більше 5 знаків зі збільшенням інтерліньяжу не менше 4 п., для дітей віком від 6 до 0 років – не менше 16 п. місткістю не більше 6,4 знаку зі збільшенням інтерліньяжу не менше 4 п., віком від 11 до 14 років – кеглем не менше 12 п.

Естетика дизайну в книгах для дітей не повинна бути занадто агресивною, а представники старших поколінь виявляють консерватизм у смаках, що дизайнер має враховувати.

 Таким чином, обираючи шрифт для майбутнього дитячого видання, редактор повинен спільними зусиллями з автором та художнім редактором обрати найбільш сприятливу гарнітуру.

Період юнацтва психологічно дуже складний, для підлітка явища і події починають втрачати свою однозначність, зникає і відчуття своєї повної неподільності зі світом, виникає необхідність пристосовуватися до цієї ніби нової дійсності.

«Провідною діяльністю психічного розвитку є „діяльність спілкування”. Вона полягає в побудові відносин із дітьми свого віку на основі певних морально-етичних норм, які визначають вчинки підлітків. Сфера спільного життя з товаришами займає особливе місце в підлітковому періоді. Тому художнику, як і автору книги, необхідно торкатись моральних та психологічних проблем. Прагнення підлітків знайти відповіді на актуальні в цьому віці особистісні проблеми вимагає значущості змісту як тексту, так і ілюстрацій, які здатні так чи інакше це зробити» [1].

Теми книг залишаються різноманітними, особливий інтерес викликають пригоди, подорожі, історія, події сьогоднішнього дня. Успіх книг у дітей, згідно з оцінками самих дітей, зростає в залежності від складності її основної проблеми. Підліток любить рух, любить події, тому його вимога до складності фабули дуже наполеглива.

Дітям цього віку властива схильність до абстрактного мислення, чого не спостерігалося в молодшому віці. Мислення стає більш логічне, хлопці здатні самостійно аналізувати і сприймати абстрактні проблеми. У них зростають вимоги до доказовості, обґрунтованості того, про що йдеться і що зображено в книзі, поряд з прагненням до конкретизації, до безпосереднього сприйняття того, про що йде мова.

Роль ілюстрацій предметно-пізнавального характеру в книгах для середнього та старшого шкільного віку помітно знижується, і ілюстрації за своєю образною системою наближаються до тих, що адресуються дорослій людині. Кількість ілюстрацій зменшується, а сам текст займає головне місце.

Шрифт обирається легким для читання, як простим, так і складним по малюнку, кегль його середній (від 12 до 8 п.), рядок дається в розмірах норми. Формати книг коливаються від настільних до кишенькових.

«Специфічність способу зображення в ілюстраціях книг для підлітків, проблема вибору і відбору образотворчих прийомів у міру дорослішання дитини зменшуються. Художник може використовувати практично всю палітру художніх і технічних засобів, що надаються йому сучасної поліграфією, образотворчим мистецтвом в цілому [2, с. 125]».

 У цілому вимоги до проектування книг для підлітків, не настільки специфічні, як для книг, призначених для найменших читачів. Тому принципи роботи художника з підлітковою літературою, базуючись на загальних особливостях дитячої психології, все більшою мірою набувають загально методологічний характер.

Під час зародження концепції дитячого видання та протягом відтворення задуму книжки, видавець стикається з багатьма проблемними питаннями: яку обрати тему, на яку вікову категорію орієнтуватись, яке ілюстрацій не та текстове наповнення обрати. Проте, іноді ані редактор, ані видавництво не переймається цими питаннями, створюючи продукт. У такому випадку на ринку з’являються неякісні товари, що не лише псують імідж фірми-виробника, але й спотворюють уяву маленького реципієнта, який споживає інтелектуальний продукт.

Оскільки сегмент дитячої літератури на книжковому ринку України займає почесне місце, ми вирішили створити власні критерії оцінювання книжки для дітей з боку покупця та проаналізувати видання на відповідність цим вимогам.

Спираючись на психологію дитини та основи редагування дитячих книжок, виокремимо основні моменти, на які варто звертати увагу під час створення видання:

1. Вікова категорія. Перед тим як розпочати роботу над виданням, треба визначити на кого буде зорієнтована книжка. Як правило, багато видавництв намагаються зробити книгу якомога універсальною для дітей (наприклад, зазначають, що книга призначена для широкого загалу). Проте, на нашу думку це є неприпустимою помилкою. Враховуючи психологію дитини, можна виокремити різні періоди її розвитку, кожен з яких вимагає своєї літератури.

2. Смислове навантаження тексту. Автор, пропонуючи випустити твір, часто не задається питанням на кого цей твір розрахований. Як правило, відповідальний редактор повинен цей момент передбачити і самостійно визначити кому буде цікава подана книжка. Однак, такий момент часто враховується лише під час вичитування вихідних відомостей книжки, тож і увага до нього суттєво не зростає. Але, обираючи книгу своєму маляті, батьки часто дивлять на зворот, щоб визначитись чи буде ця книжка цікава. Іноді редактор подає досить розширену анотацію до твору, де намагається врахувати та написати всі особливості видання, проте інколи анотація є зовсім короткою, а відомості в ній звужені до назви та кількох речень щодо змісту.

3. Ілюстративне виконання. Коли мова йде безпосередньо про книжку для молодшого шкільного віку, то варто пам’ятати про насиченість книжки малюнками. Кожний вид видання має свої особливості в цьому випадку і повинен бути ретельно перевірений та вдосконалений у разі необхідності. Коли ж розглядати книжки для молодшої школи, то необхідно звернути увагу на особливості використання малюнків, їх прямого значення для видання та їх кількості, у залежності від виду, типу та призначення видання. У цьому ж блоці варто проаналізувати й колористику видання та малюнків.

4. Шрифтове наповнення видання. Шрифт для дитини у поданих вікових категоріях має одне з головних значень. Його кегль, гарнітуру, насиченість, колір літер та ін. мають безпосереднє відношення до запам’ятовування дитиною літер, слів, словосполучень, речень… Тож, від шрифтової режисури видання залежить і початок читання в малюка, і його книжкова культура, і його духовне збагачення.

5. Форма книги та особливості поліграфічного виконання. Діти – найвимогливіші читачі. Вони прагнуть отримати не лише цікаву за смислом книгу, але видавничий шедевр. Зорова діяльність малюка спрямована на отримання якомога більше інформації з зовнішнього середовища (у нашому випадку – книги), тож і обирає він собі продукцію, як правило, за принципом «Гарна обкладинка, купуймо!». Така вимога ставить перед видавцем завдання особливої складності – вигадати такий цікавий дизайн, щоб сподобалось потенційному покупцеві.

Отже, важливим аспектом у створенні дитячого видання є зовнішнє оформлення. Одним з його чинників є насиченість книжки ілюстраціями. Розробляючи концепцію видання та виокремлюючи його вікову категорію, редактор повинен прослідкувати, щоб кількість ілюстрацій відповідала заявленому віці, подбати про якість малюнка чи зображення – він повинен бути чітким і відтворювати наочно текстову частину сторінки. Крім того, важливим моментом є правдивість малюнка, який дитина розглядає як основне джерело розуміння книжки. Спаплюження кольорів, недосконалість форм, втрата образу призведе не лише до нерозуміння книжки, але й спотворення в уяві маленького реципієнта понять про зовнішній світ. Крім ілюстрацій, важливим параметром зовнішнього оформлення є шрифт. У дошкільному віці, як правило, він також слугує ілюстрацією для дитини. Проте, особливості його накреслення, кегля, нахилу та інших параметрів у подальшому допоможуть дитині швидше вивчити алфавіт, а згодом опанувати читання. У роботі викладено основні моменти, які редактор повинен враховувати під час вибору шрифту.