ЛЕКЦІЯ №1

Основні поняття, що визначають зовнішню форму друкованого видання

ПЛАН

1. Режисура та зовнішня форма друкованого видання.

2. Архітектоніка видання.

3. Композиція та структура видання.

4. Дизайн та оформлення видання.

Режисура та зовнішня форма друкованого видання

Книжкове, журнальне та газетне друковані видання в основі мають однакові принципи конструювання своєї зовнішньої форми, але між ними існують розходження, пов’язані з типом видання, періодичністю, тривалістю життя, форматом, кількістю і розмірами текстових і зображальних матеріалів та способами їх подання на сторінці тощо. Навіть однаковий зміст дає багато варіантів для формального вираження у виданні. Щоб отримати якісне видання, в якому кожен елемент виконує свою функцію, всі елементи узгоджені між собою, відповідають концепції і утворюють між собою систему, спрямовану на вираження змісту, необхідно це видання попередньо спроектувати.  Графічному оформленню друкованого видання передує режисура – процес, який надає задуму, концепції видання зовнішніх графічних характеристик.                                            
Режисура (за В. Е. Шевченко) – це здійснення загального керівництва над процесом організації внутрішньої будови та художнього оформлення видання, визначення складових елементів і поєднання їх у монолітну цілісність з гармонійно сполученими та узгоджено діючими частинами відповідно до концепції за допомогою графічних засобів.            Болгарський професор Д. Георгієв визначив концепцію газетного видання через такий комплекс типологічних рис:

- формула газети, що визначає її суспільну місію і головні задачі;

- типологічна концепція, що виявляє зміст і літературно-художні форми, які його виражають;

- графічна концепція, що охоплює структуру і графічне оформлення видання;

- організаційна концепція, що розглядає організацію редакційної роботи.   Найважливіше в режисурі книги, газети, журналу та інших видів видавничої продукції – передбачити таке оформлення, щоб окремі текстові, зображальні, декоративні й інші структурні одиниці сприймалися як єдине ціле. У графічній концепції комплексно відображені принципи і правила організації елементів видання. Через візуальні комплекси елементів зовнішнього оформлення виявляється типологічна специфіка видання, забезпечується стабільність його соціально-інформаційних функцій. Всі друковані твори мають велику кількість різнорідної інформації (текстової, зображальної, допоміжної тощо). В процесі режисури необхідно передбачити всі можливі варіанти поєднання цих видів інформації для зручного користування виданням. Для книжкових видань характерна велика кількість перевидань, при цьому лише одне з них користується великим попитом. Це пов’язано з вдалою режисурою видання, створенням гармонійної системи елементів зовнішнього оформлення.                                                                                                                       В газетному виданні режисура потрібна кожному номеру, але в рамках макету: при збереженні індивідуальності газети в кожному окремому випуску існує можливість встановлювати акцент на необхідному матеріалі, демонструючи в такий спосіб позицію видання. У друкованому виданні режисура здійснюється засобами оформлення на основі композиційних та архітектонічних закономірностей.                                                                                  В процесі режисури визначаються елементи видання й їх графічні параметри у взаємозв’язках, які повторюються в усьому виданні, є характерними для зовнішньої форми видання.

Архітектоніка видання

Архітектоніка видання – це гармонійне і продумане компонування всіх елементів видання (тексту, ілюстрацій, прикрас), що передає внутрішню будову твору. Вона визначається змістом, типологічними особливостями, читацькою адресою і цільовим призначенням видання. У виданні архітектоніка пов’язана з процесом інтерпретації змісту.                                                                                                                                        В друкованих виданнях інтерпретація – важливий засіб впливу на читача. Один художник-оформлювач творів, наприклад, Шекспіра, може підкреслити стилістику твору, інший – акцентувати на зв’язку з сучасністю, і від цього буде залежати сприйняття змісту. Так само кожне періодичне видання інтерпретує факти не лише за їх змістом, самим відбором з-поміж інших подій, а й на основі добору елементів зовнішнього оформлення на сторінці.                                                                                                                                                                  Архітектоніка видання підпорядкована виконанню трьох взаємопов’язаних завдань:

- функціональної (архітектоніка повинна бути спрямована на підвищення типологічних функцій видання і його естетичних властивостей);

- структурного (архітектонічні елементи, поєднуючись у комплекси, утворюють багаторівневу ієрархічну структуру, при цьому кожен елемент у вираженні змісту не повинен суперечити іншому і структурі загалом); -

 конструктивного (властивостями архітектоніки видання є співмірність розташування частин, їхня взаємна логічна підпорядкованість).

За умови виконання цих завдань видання стає єдиним цілісним комплексом різноманітних елементів (зображення, рубрика, шрифт тощо)

Композиція та структура видання

Композиція видання – організація різнорідних елементів художньої форми, що розташовує і співпідпорядковує їх, надає виданню єдність і цілісність. Щоб створити композицію друкованого видання, потрібно його організувати таким чином, щоб воно сприймалося цілісно у змістовому та художньому планах з таких позицій: - образно-значеннєвої (одні елементи на сторінці мають головне значення, інші - другорядне).  Основний зміст на сторінці може нести текст або зображення. У випадку поєднання більшої кількості елементів вони утворюють складніші композиційні схеми – наприклад, зображальні ряди у фоторепортажі тощо; - просторово-пластичної (важливе значення для елементів у цьому аспекті мають обсяг, простір, світло, тон, колір, особливості форми. Елементи характеризуються як лінійні, об’ємні, кольорові, силуетні тощо).

З цієї позиції може бути розглянутий будьякий елемент видання – від шрифтового елемента до текстового рядка – як елемент, що має колір, вагу, розташований на білому просторі сторінки; - декоративно-площинної (увага зосереджується на властивостях поверхні білого простору сторінки видання, на всіх лініях, контурах, силуетах і плямах – кольорових і чорно-білих). З цих позицій характеризуються шрифтові, декоративні, пробільні елементи.                  Композиція видання знаходить вираження в композиційно-графічній моделі. Композиція видання пов’язана із його структурою. Структура як внутрішня будова елементів видання, за визначеними законами зв’язує складові частини у єдине ціле, визначає місце кожного з них на сторінці, у виданні. Наприклад, структура газети представляє собою розміщення основних розділів та рубрик у газеті і зв’язку між ними, такого як підпорядкованість, послідовність розташування тощо. Характеристиками структури також є порядок розміщення матеріалів (верх – низ, ліва – права частини сторінки), об’єднувальна чи видільна функція певного елемента на сторінці Друковане видання без структури існувати не може, і для структури необхідна постійність застосування елементів цієї структури, а такої об’єднання її елементів у комплекси (наприклад, заголовний комплекс, рубрика тощо). Матеріальним виразником структури видання є макет сторінки. У теорії оформлення книги композицію відносять до зовнішньої форми, а структуру – до внутрішньої.

Дизайн та оформлення видання

Англійське слово «дизайн» (design) означає малюнок, візерунок, але також креслення, проект, конструкцію, задум, план. Якщо дизайном називати проектну творчість художнього редактора, тоді продуктом його діяльності буде сконструйована модель видання – макет, що відповідає змісту, призначенню видання, його матеріальному забезпеченню. У світовій практиці термін «дизайн» зокрема «графічний» з’явився у 1933 році, а офіційне визначення «дизайн» отримав в 1969 році на конгресі ICSID – Міжнародної ради з промислового дизайну, а саме «Дизайн – творча діяльність, мета якої – визначення формальних якостей предметів, що виробляються промисловістю; ці якості форми належать не тільки до зовнішнього вигляду, але і головним чином, до структурних і функціональних зв’язків, які перетворюють систему в цілісну єдність (з точки зору як виробника, так і користувача). Дизайн прагне охопити усі аспекти навколишнього середовища людини, які обумовлені промисловим виробництвом»

 Термін «дизайн» ввійшов у видавничу справу, викликавши різні думки, сприйняття, порівняння, співвідношення навіть заперечення, тільки тому, що у пострадянських країнах мав лексичну заміну – «художнє конструювання», «технічна естетика» і т. п. Дизайн, а в даному випадку це графічний дизайн, повністю відповідає поняттю «оформлення», і навіть розширює можливості надання естетичної зовнішньої форми періодичним виданням. Тому, виходячи з історичних реалій, термін «дизайн» у газетно-журнальному виробництві можна ототожнювати з терміном «оформлення» і вживати як синонім.